Логопедичний пункт
«Щоб ротик був слухняний»

Вчитель-логопед вищої категорії:
Савула
Оксана Семенівна


Вчитель-логопед І категорії:
Пилипенко
Ліна Іванівна


На логопедичному пункті ми навчаємо, корегуємо, вдосконалюємо, збагачуємо та розвиваємо у дошкільнят:

  • загальну та дрібну моторику пальців рук;
  • рухливість артикуляційного апарату;
  • мовленнєве дихання;
  • фонематичний слух;
  • звуковимову;
  • граматичну будову мовлення;
  • словник;
  • зв’язне мовлення ;
  • психічні процеси.

 

Організація логопедичної роботи:

  • логопедичний пункт при ДНЗ № 27 «Незабудка» створено для надання допомоги дітям з мовленнєвими порушеннями;
  • основним завданням логопедичного пункту є усунення порушень усного мовлення, запобігання відхилень мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, пропаганди логопедичних знань серед педагогів та батьків;
  • до логопункту зараховуються вихованці старших груп, які мають відхилення в мовленнєвому розвитку (вади виявляє вчитель-логопед ДНЗ при обстеженні);
  • обстеження дітей для зараховування до логопункту проводиться з 1 по 30 вересня і з 1 по 30 травня;
  • прийом та випуск дітей на логопункті відбувається протягом всього навчального року;
  • логопункт забезпечує мовленнєву корекцію з максимальним досягненням результату 25-30 дітям;
  • до груп набираються діти одного віку з однорідними порушеннями мовлення;
  • основна форма організації навчально-корекційної роботи – підгрупове та (при потребі) індивідуальні заняття;
  • заняття з кожною підгрупою дітей на логопункті проводяться 3 рази на тиждень

 

Як розвивати мовлення дитини

(Логопед  рекомендує)

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, розповідайте  про предмети, які її оточують.

2.Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, не повторюйте її неправильну вимову. Пам`ятайте, що малюк має чути лише правильне мовлення!

3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.

4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, складайте історії за картинками.

5.Разом грайте словесні ігри («Назви маму дитинчат», «Назви одним словом», «Скажи навпаки», «Відгадай за описом» тощо).

6.Кожне незрозуміле слово пояснюйте дитині. Привчайте малюка до вживання слів згідно літературних норм.

7.Не переривайте дитячу розповідь (спочатку вислухайте,а потім виправте помилку).

8.Не забувайте хвалити дитину  після кожного успіху!

Вади звуковимови дітей та виправлення їх вдома

(Логопед  рекомендує)

Мовлення дітей формується у процесі пізнання нею навколишнього, спілкування з оточенням.

Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває мовленням поступово і до 5-6 років, за умов нормального розвитку, в основному засвоює правильну вимову всіх звуків рідної мови.

Але внаслідок захворювання, ослабленого здоров`я, аномалії в будові органів мовлення, несприятливого оточення та ряду інших причин мовленнєвий  розвиток відбувається із певним запізненням або відхиленням від норми.У дітей під впливом певних факторів формується ,а згодом  закріплюється неправильна чи спотворена артикуляція звуків, а іноді й відсутність їх .

Найчастіше недоліки звуковимови стосуються свистячих,шиплячих та сонорних звуків([л ],[л],[р],[р]).

У більшості дітей недоліки звуковимови поширюються на один звук, а в інших—на кілька звуків.

З дітьми, які мають нескладні порушення звуковимови ,можна успішно працювати вдома з сім`єю.

 

Фонематичний слух як запорука успішного навчання в школі

(Логопед пояснює)

Що таке «фонематичний слух»? Часто ,звернувшись до логопеда з приводу мовленнєвих проблем свого малюка, батьки однією з причин чують «недорозвиток фонематичного слуху». Що це означає? Яка різниця між фонематичним і фізіологічним слухом?

Після народження малюк потрапляє у світ різних звуків. Можливість їх чути—це фізіологічний слух. Спочатку він сприймає їх як гомін ,серед якого є її плач. Саме так з першої хвилини життя дитина розвиває свій фонематичний слух. Фонематичний (гр. фонема-звук ,голос)слух-здатність сприймати на слух звуки мовлення, розрізняти й узагальнювати їх у словах. Дослідженнями доведено, що фонематичний слух формується в ранньому дитинстві. Спочатку малюк вчиться відокремлювати звуки довкілля  звуків зверненого до нього мовлення. Дитина  прагне задовольнити свої потреби, активно шукає звукові позначення елементів оточення. Через деякий час вона реагує на несподівані гучні звуки, що порушують звичний монотонний гомін(розбилася тарілка, лопнула повітряна кулька тощо). Через місяць малюк упізнає мамин голос серед безлічі інших. У 80% дітей фонематичний слух розвивається самостійно. Є різні думки з приводу того, коли завершується формування фонематичного слуху-чи до 2-х чи до 5-6 років.

Позаяк ,сформований фонематичний слух передує розвитку важливих умінь, важливим серед яких є вміння чути звуки в словах ,виокремлювати їх і складати в слова, не змішувати їх, уміння співвідносити певний звук із певною буквою. Дослідники дитячого мовлення дійшли висновку, що недостатній розвиток фонематичного слуху негативно впливає на якість мовлення дитини, гальмує оволодіння грамотою, призводить до труднощів засвоєння звуко-буквенного аналізу та синтезу слів і в подальшому—труднощів у написанні диктантів у школі.